Як же швидко плине час. Нещодавно ваша дитина звикала до дитячого садочка, а вже зараз час записуватись її до школи. Цей період хвилюючий не тільки для самої дитини, але і для її батьків, які дуже переймаються питанням: “Відправляти вже дитину до школи чи може ще хай рік побуде у садочку”. Річ у тому що кожна дитина розвивається і росте по різному. Одна комфортно буде себе відчувати в класі та сумлінно навчатись уже в шість років, а іншій і в сім буде важко зосередитись, всидіти на місці та звикнути до правил. Тож як перевірити готовність дитини до школи та навіщо це робити? Давайте спробуємо розібратись.
Навіщо потрібні тести на готовність дитини до школи?
Якщо дитина не вміє писати, рахувати або читати. Або не вміє взагалі нічого з переліченого, це ще нічого страшного. Всьому цьому її навчать протягом першого класу, коли є жага до знань та бажання навчатись. А от, якщо ваш першокласник не розуміє, що він тут робить, навіщо йому кожного ранку йти до школи, сидіти там та слухати вчителя – це може мати негативні наслідки для навчання, якості засвоєння матеріалу та навіть призвести до депресії.
Тому, перш ніж віддати своє маля до школи, треба впевнитись, чи він до цього готовий. Відомо, що діти, які були підготовлені, краще засвоюють матеріали, охоче виконують завдання, більш розкуті та відкриті до спілкування. У майбутньому також вони будуть більш успішними.
І навпаки. Діти, яких віддали до школи зарано більш замкнуті у собі. Їм буває важко комунікувати із вчителем та навіть із однолітками. Вони можуть погано сприймати матеріали, що веде до відсутності успіхів у навчанні і, як результат, зниження самооцінки. Тож краще не поспішати.
Не скрізь проводиться діагностика готовності дитини до школи. В деяких країнах світу прив’язка йде саме до віку. Наприклад, в Нідерландах та Великобританії вчитись починають у п’ять років. У шведів, фінів та норвежців прийнято віддавати дітей до школи у сім років, а в Германії – в шість. Румуни не можуть піти до школи, якщо до п’ятнадцятого вересня їм ще не виповнилось шість років. І в першому класі можна зустріти дітей віком від шести до восьми років.
Є країни, де визначення готовності доволі цікаві та незвичні для нас. У Японії, коли починають мінятись молочні зуби, вважається, що маленька людина вже може відповідати перед законом. Тобто мозок вже розвинений достатньо, щоб дитина могла розуміти, що вона робить, та відповідати за свої вчинки. В нас так жартують, мовляв, зуби випали можна вже йти до школи.
У Філіппінах також вигадали свій тест на готовність дитини до школи. Потрібно стати рівно та підняти вгору руку, а потім, обхопивши голову, дістати долонькою до протилежного руці вуха. Якщо дістав, значить до школи готовий. Таким чином перевіряється фізіологічний розвиток дитини.
У Австралії була розроблена методика з малюнками. Зараз вона використовується у Канаді та ще деяких країнах. За нею перевіряються навички письма та копіювання. Дитині потрібно написати своє ім’я. Змалювати кілька геометричних фігур, таких як: коло, квадрат, ромб, трикутник та хрест. Написати кілька цифр, букв, слів та речення. Після цього намалювати себе. На підставі вміння копіювати, відтворювати письмові символи та уявлення про те, хто така людина та як вона виглядає, робились висновки готовності до навчання.
Критерії, за якими визначають готовність до школи у різних країнах та частинах світу, дуже відрізняються. Навчальні програми скрізь різні, тож всіх міряти однією мірою було б не доцільно. Але перевіряти підготовку потрібно, адже від цього буде залежати успішність учня, його оцінки та емоційний стан.
За якими критеріями визначають готовність дитини до школи в нашій Країні?
Більшість батьків прив’язуються до віку. Особливо, коли день народження випадає на першу половину або середину навчального року. Це може їх непокоїти. Бо в такому разі виходить, що дитина йде до школи, припустимо, у сім років, але вже десь у грудні або січні їй виповнилося вісім. І виходить, що в шість віддати до школи здається, ще зарано. А в сім уже начебто й пізно. Насправді ж не так важливо, в скільки років діти йдуть до школи, і до віку прив’язуватись не варто. Далі ми пояснимо чому.
Наступний показник, на який орієнтуються – це чи вміє дитина читати, писати, рахувати. І якщо їй вже виповнилося шість років, а вона в цих справах ще не досягла успіху, от тут то й починається: репетитори, а після репетиторів ще й заняття вдома аби тільки вписатись в якісь невідомо ким вигадані критерії. Але насправді і це не саме важливе, адже всьому цьому дитина буде навчатись вже в школі. Дітлахи приходять до першого класу із різним рівнем підготовки, а до кінця навчального року вони вирівнюються і всі знаходяться майже на однаковому рівні.
Набагато важливішою є психологічна готовність дитини до школи, а також фізична. І якщо з психологічною готовністю начебто все зрозуміло, тобто дитина має вміти контролювати свої емоції та поведінку, знаходячись в оточенні інших дітей та вчителів, вміти слухати, сприймати інформацію, виконувати поставлені завдання та при потребі ставити уточнюючі питання, коли щось не зрозуміло. Тому над психологічною готовністю батькам обов’язково потрібно подбати.
А що ж може бути не так з фізичною готовністю? Це дорослим здається, що немає нічого складного в тому, щоб спокійно посидіти на уроках. А в дитини зовсім інша фізіологія. Дитячий організм виробляє дуже багато енергії, яку треба десь дівати. Не дарма про це навіть пісеньки складають.
Дітям справді фізично дуже важко всидіти на одному місці тривалий час. Тому, крім того, що дитина має бути готовою до таких навантажень, при нагоді можуть стати спортивні секції. Їх можна відвідувати після занять та витрачати там надлишок енергії. А також тренувати фізичну витривалість. От, наприклад, у приватному освітньому закладі “Холлі” на базі гімназії є такі спортивні секції, як сучасні танці та айкідо. Де після уроків діти мають змогу зняти фізичну напругу.
Має значення і мотиваційна готовність дитини до школи. Якщо першокласник йде до навчального закладу з метою пограти та просто поспілкуватись з однолітками, це не та мотивація, яка потрібна школяреві. Іноді батьки з метою скласти у дитини позитивне враження щодо школи самі формують у майбутнього школяра хибне уявлення про заклад освіти.
Звісно, все це робиться з добрим наміром. Батьки хочуть сформувати позитивний погляд на школу та викликати бажання туди ходити. Але коли дитина опиняється у класі, а там все не так, як йому розповідали: не завжди весело, а часом незрозуміло та важко. Розважатись можна лише під час короткої перерви, а весь інший час потрібно тихенько сидіти та слухати вчителя. Тоді маленький першокласник відчуває сильне розчарування, і в нього може навіть зникнути бажання взагалі туди ходити.
Розповідати про школу потрібно, звісно, у позитивному ключі, але не перебільшувати та не вводити в оману. Зацікавити у навчанні та пояснити, навіщо ходять до школи. Дуже важливо з самого початку правильно сформулювати мотивацію та донести малечі інформацію.
Наступним критерієм йде соціальна готовність дитини до школи. Сюди можна віднести самостійність та володіння навичками самообслуговування. Це вже не дитячий садочок, де дітям допомагали перевзуватись, знімати та одягати верхній одяг та скрізь водять за ручку. Звісно, що вчитель не залишить нікого напризволяще і допоможе, якщо буде потрібно. Але базовими навичками дитина володіти повинна.
Уміти розкладати та збирати свої речі, змінювати навчальний комплект для наступного уроку, самостійно переодягатися для уроку фізкультури та назад. Якщо відстав від класу, вміти знайти потрібний кабінет або попросити про допомогу старших. Не соромитись під час перерви купити булочку у шкільній столовій. Знати, що не можна самостійно виходити зі школи, що якщо щось трапилось або болить, потрібно звернутись за допомогою до вчителя.
Дитина повинна розуміти, що на уроці потрібно слухати вчителя і не можна його переривати під час розмови. А коли запитують на уроці, потрібно відповідати. Потрібно дотримуватись шкільних правил та вміти комунікувати з вчителем та однокласниками.
Інтелектуальна готовність дитини до школи. Тут йдеться про розвиток мислення, пам’яті та уваги. Майбутній школяр повинен знати своє ім’я та прізвище, як звуть його батьків, та де він мешкає. Орієнтуватись у просторі, вміти порівнювати фізичні властивості різних предметів, вміти висловлювати свої думки та робити логічні висновки. Знати букви, цифри, форми та кольори. А також знати, де його речі та слідкувати за ними. Що не можна без дозволу брати чужого. Цим всім навичкам ми навчаємо в дитячому садочку “Холлі” на підготовці дітей до школи.
Методики діагностики готовності дитини до школи. Як зрозуміти, що вашому малюкові вже можна вступати до навчального закладу?
В нашій країні до першого класу можна вступати, коли вже виповнилось шість рочків. Можна піти в сім, можна в вісім. Дехто навіть вважає, що в дев’ять також не запізно. Але тут будьте обережні, адже в такому разі ваша дитина опиниться серед діточок молодшого віку, в той час, як її однолітки будуть гризти граніт науки вже у другому або й третьому класі.
Під фізіологічною готовністю до школи розуміють не тільки готовність спокійно висидіти всі уроки, але також рівень розвитку дрібної моторики. Чи готова рука до письма. Для перевірки можна скористатись таким простим методом: попросіть дитину покласти руки на стіл долонею вниз. Потім по черзі підняти пальчики від мізинчика до великого. Якщо все вийшло – вітаємо, ручка готова писати. Якщо ж ні, то ні в якому разі не засмучуйтесь та не сваріть малечу. Трохи підготуватись і все обов’язково вийде.
Окрім цього потрібно вміти користуватись ножицями, малювати, не виходячи за контур, ліпити з пластиліну фігурки.
Визначення соціальної готовності дитини до школи. Поспостерігайте за своєю дитиною. Наскільки вона може:
- Знаходити спільну мову з іншими дітьми.
- Вміти виходити з конфліктних ситуацій.
- Відстоювати свої інтереси.
- Самостійно виконувати легкі завдання.
- Виконувати інструкції.
- Уважно слухати.
- Чи вміє виконувати завдання сумісно з іншими дітьми та розділяти обов’язки.
- Повідомляти про свої потреби.
- Зосереджуватись та концентрувати увагу.
- Чекати, поки вчитель викличе відпости та притримуватись черги.
- Контролювати свої емоції.
- Знаходитись деякий час без мами.
Якщо ви все це вмієте – дитина готова. Якщо ж з чимось виникають питання, просто зверніть на це увагу та попрацюйте з моментами, які в дитини погано виходять.
Мотиваційну готовність дитини до школи розпізнати доволі легко. Попросіть малюка намалювати школу. Якою він її собі уявляє. Що там може знаходитись, навіщо туди ходять, що там роблять та яка з цього користь. Якщо дитина знає, що до школи ходять отримувати знання, а не гратись з друзями, що там її будуть вчити рахувати, писати, читати, розповідати про устрій навколишнього світу і таке інше, то можете бути спокійні. В дитини сформувалось правильне уявлення про школу.
Намагайтесь сформувати у майбутнього першокласника позитивний погляд на учбовий заклад. Але уникайте неправдивої інформації та перебільшень стосовно того, як там буде весело.
Про інтелектуальну готовність дитини до школи говорить її вміння: розрізняти звуки у словах, комплектувати схожі за ознаками предмети, копіювати за зразком, вміти з інформації виділити важливу та концентрувати на ній увагу. Вміти розповісти про свою родину та домашніх улюбленців. Знати назви професій, тварин та птахів. Вміти рахувати до десяти в обох напрямках. А також міркувати, ким хоче стати у майбутньому.
Є також кілька простих тестів на готовність дитини до школи, які ви можете запропонувати майбутньому школяреві. Поставте на аркуші паперу десять крапок, розмістивши їх так: три рядки по три крапки і одна в четвертий рядок під середньою. Відстань між крапками приблизно один сантиметр. Завдання скопіювати графічне зображення.
Якщо кількість крапок збігається зі зразком, вони розташовані у вказаному порядку а самі крапки не занадто великі – тест можна вважати успішним. Масштаб зображення може бути трохи більшим. Це допустимо. А от, якщо замість крапок буде зображено щось абстрактне та незрозуміле, їх кількість та розташування не співпадатиме із зразком. Це свідчить про те, що скоріш за все, до школи вам йти зарано.
Наступним завданням можна написати короткий вислів. Наприклад: я їм суп; це їжак; повітряна куля або щось подібне. Скоріш за все, дитина ще не вміє писати, але завдання саме змалювати фразу так, щоб вийшло максимально схоже на зразок. Чим більше схожі букви вийшли на зразок, тим краще.
Можна також перевірити логічне мислення, запропонувавши серед кількох предметів вибрати зайвий. Наприклад, серед свійських тварин одну дику. Ускладніть завдання та запропонуйте з цих же тварин обрати одну зайву за якимось іншими показниками. Але спочатку впевніться самі, що це дійсно можна зробити.
Готовність дитини до школи визначається не за одним критерієм, а за їх сукупністю. Якщо у дитини щось не виходить, не засмучуйтесь і ні в якому разі не порівнюйте її навички із іншими однолітками. Адже кожна людина індивідуальна. краще допоможіть майбутньому школяреві підготуватись до навчання.
Як підвищити готовність дитини до школи: консультація для батьків
Звісно, майбутнього школяра потрібно не тільки тестувати. Якщо щось не виходить, йому треба допомогти підготуватись. Особливо, якщо ви плануєте віддати його до школи у певному віці, але бачите, що він ще зовсім не готовий. Подбайте про підготовку заздалегідьзаздалегіть.
Наприклад, на базі приватноїприватноі гімназіїгімназіі “Холлі” працюють гуртки підготовки дітей до школи, в якій є два курси. Один розрахований на дітлахів від чотирьох до п’яти років. Коли до школи залишилось два роки. На цьому курсі закладається фундамент знань та навичок, які знадобляться у подальшому навчанні. Та другий курс, коли до школи залишився один рік. Сюди можна записувати дітлахів п’яти – шести років. На цьому курсі учні проходять вже повноцінну підготовку до школи.
На курсах застосовується комплексний підхід до підготовки. Це не лише навчання письму, математиці та основам читання. Ми також допомагаємо діткам соціалізуватися та навчаємо працювати колективно. На першому курсі приділяється увага розвитку логічного мислення та навичок письма. Діти вчаться правильно тримати ручку. Бути самостійними і відповідальними.
Одне заняття триває п’ятдесят хвилин, а додому дається невеличке домашнє завдання. Яке, окрім закріплення матеріалу, також допоможе пристосуватись до шкільного режиму у майбутньому. Ми не тільки даємо базові знання. На наших курсах формується психологічна готовність дитини до школи.
На другому курсі діти вже більш поглиблено займаються математикою та розвивають логічне мислення, вчаться концентрувати увагу та тренують пам’ять. Отримують навички читання, щоб в першому класі вже виразно читати. Також вивчають арифметику та основи геометрії.
Всі ці знання та навички допоможуть дітям легше перелаштуватись з режиму дитячого садочка до шкільного. Вони вже будуть розуміти, що таке школа. Як потрібно поводитись на уроках, комунікувати з однокласниками та вчителем. Розуміти, що від них хочуть та навіщо потрібна школа. Після закінчення курсів діти швидко пристосовуютьсяпристосуються до нового навчального режиму і їм буде легше зосередитись на уроках.
На базі навчального закладу Холлі є також і дитячий садочок. Це дуже зручно як для батьків, так і для наших учнів, які потім планують піти до нашої школи. Дітям, які вже звикли ходити до закладу, також буде легше пристосуватись до нового розпорядку дня, адже все навколо буде вже знайомим.
Як можна допомогти у формуванні фізіологічної готовності дитини до школи?
Фізіологія – це саме те, на що вплинути практично неможливо. Дитина формується у своєму темпі, незалежно від бажань батьків та їх планів. Але трошки допомогти своєму малюкові все ж таки можна.
Рука дитини повинна бути готова писати, тому слід приділити увагу вправам на розвиток дрібної моторики. Ліпити, малювати, складати пазли та конструктор з дрібними деталями (під пильним наглядом дорослих), вирізати ножицями різноманітні фігури та ліпити аплікації – це все допоможе підготувати руку до письма. І бажано робити не щось одне, а чередувати заняття. Тренуйтесь за допомогою прописів. Але не починайте з літер та складних елементів. Беріть прописи згідно віковій категорії.
Налаштуйте режим дня. Якщо дитина відвідувала садочок, то їй набагато легше буде пришлатуватись до нових змін у розпорядку дня. Але під час літніх канікул все одно всі розслабляються. Пізніше лягають та пізніше прокидаються. Тому про те, що до школи потрібно буде рано прокидатись, потрібно звикати заздалегідь.
Десь за місяць до початку навчального року встановіть режим дня. Щоб дитина прокидалась приблизно у той час, коли вона буде це робити на протязі навчального року. Для цього і вкладати спати її потрібно раніше. Добре, якщо малюк відвідує якісь спортивні секції. Якщо ж ні, подумайте над цим питанням. Це допоможе в школі не лише на уроках фізкультури, але ще й висидіти рівненько на уроках. Звісно, що займатись треба не тоді, коли залишився тиждень до школи, але у будь якому випадку зайвим не буде.
На мотиваційну готовність дитини до школи ви також можете вплинути. Розповідайте, навіщо ходять у школу і яка дитині від цього буде користь. Наприклад, що він навчиться рахувати та в магазині сам зможе купляти собі ласощі. Якщо навчиться читати то дізнається багато чого цікавого про всесвіт, або не залишиться без казки на ніч, навіть тоді, коли у батьків бракує часу йому почитати.
Підтримуйте дитину у цей нелегкий для неї час. І навіть коли щось не виходить, знайдіть за що похвалити, це буде її мотивувати. А навчальний заклад “Холлі” чекає вас для навчання у школі, на підготовчих курсах та у дитячому садочку. Отримати достойну освіту можна не лише за кордоном. В Україні про це подбає “Холлі”.